Печі опалювальні серійно випускаються в шести типорозмірах, для опалення приміщень об’ємом від 100 до 1300 м.куб. з максимальною тепловою потужністю від 6 до 45 кВт відповідно.
Для того щоб купити булер’ян, вам необхідно знати де і для чого ви його використовуватимете. Це може бути як житлове (дача, дім), так і виробниче приміщення (цех, склад, гараж).
Насамперед, необхідно виміряти об’єм опалювального приміщення в метрах кубічних. Для цього необхідно перемножити висоту, ширину та довжину приміщення. Після того як прорахували об’єм опалювального приміщення, ви можете обирати дров’яну печ. Якщо у вас опалювальна площа 100 м.куб., обираєте за індексацією відповідний тип булер’яну – «00».
Залежно від того, яке приміщення буде опалюватися, насамперед, звертайте увагу на такі аспекти:
• вибирайте сертифіковану продукцію заводської якості;
• товщина металу повинна бути не менше 4 мм. Чим менша толщина металу, тим меншим буде період експлуатації обладнання;
• шви зварювання мають бути якісні;
• перевіряйте якість ущільнювача. Він може бути базальтовий або склокерамічний;
• дверцята булер’яну мають закриватися герметично, щоб уникнути попадання димових газів у приміщення;
• фарба має бути термостійкою, щоб уникнути хімічних випаровувань при нагріванні.
Переваги:
Ідеально підходить для житлових приміщень. Є модернізованим варіантом повітряної печі. Його робота полягає у нагріванні рідини (вода, антифріз), яка курсує по системі опалення по водяному контуру.
Водяний контур – більш ефективне рішення обігріву будинку. Вода остигає набагато повільніше за повітря. Це пов’язано з її теплоємністю. До водяного контуру можна підключити велику кількість радіаторів, а при використанні циркуляційних насосів організувати довгу систему з трубопроводів.
У булер’ян із водяним контуром не потрібно часто підкидувати дрова. Система довгого горіння звільняє від частого обслуговування.
Недоліки:
Що стосується обігріву приміщення, жодних недоліків піч-булер’ян немає. Вони стосуються його чищення. Недопалки потрібно чистити через камеру завантаження. До того ж булер’яни займають багато місця.
Нагріває повітря і забезпечує його рівномірне розподілення по поміщенню. Топка складається із двох камер. В основній камері горіння відбувається у режимі тління. Інша камера оснащена форсунками для подачі повітря всередину камери, завдяки чому досягається високий рівень ККД і відбувається допалювання вторинних пічних газів.
Переваги:
• однієї закладки дров вистачає більше ніж на 6 годин горіння (все залежить, в першу чергу, від потужності самого булер’яну);
• на варильній поверхні можна готувати їжу;
• піч швидко нагрівається. Гаряче повітря рівномірно розподіляється по всьому приміщенню та прогрівається протягом 20 хвилин;
• ККД вищий ніж у булер’яну з водяним контуром і складає 70%;
• не потребує важкого обслуговування. Лише встановлення та експлуатація;
• обігрів приміщення відбувається рівномірно.
Недоліки:
• булер’ян та його аналоги працюють виключно на твердому паливі – дровах;
• обов’язкова необхідність в утепленні труби, при цьому не важливо з якого матеріалу вона буде зроблена, з цегли чи металу;
• оскільки булер’ян буде нагріватися до 120°C – це спричинятиме горіння пилу на його елементах;
• під час згорання твердого палива утворюється дим, тому виробники рекомендують виводити димохід на висоту не меншу за 5-7 метрів від верхнього краю печі.
• Вибирайте місце установки булер’яна. Воно має відповідати пожежній безпеці – повинні бути дотримані безпечні відстані до горючих матеріалів.
• Для того щоб досягти максимального ККД, необхідно використовувати сухі дрова твердих порід.
• При встановленні враховуйте, як нагріте повітря буде розподілятись по поміщенню.
• Встановлюйте піч на негорючу підставку (мінімальна висота 20 см).
• Підлога біля дверцяти булер’яну має бути із вогнетривкого матеріалу.
• Тепловий екран для булерьяна можна придбати в готовому вигляді або зробити власноруч. Для цього беремо металевий лист і кріпимо його до стіни так, щоб відстань між булер’яном і стіною була не менше 50 мм. За рахунок цього, між піччю і металевим листом буде утворюватися гарячий потік повітря, який буде підніматися вгору і забиратиме тепло з захисного екрану. Це зменшить нагрівання стіни.
• Першу протопку проводимо у провітреному приміщені при відкритих дверях та вікнах, або на вулиці поза приміщенням.
• Перед експлуатацією переконайтесь у правильному функціонуванні всіх елементів печі. Чищення печі проводитися не рідше одного разу на два місяці.
• Слід також систематично очищати від пилу та інших сторонніх предметів канал припливу свіжого повітря у приміщення.
• Перед розпалом печі встановіть регулятор-газифікатора та регулятор потужності у повністю відкритому положенні.
• Для розпалювання використовуйте папір і тріски, в міру розгорання додавайте в топку паливо до її повного заповнення.
• Через 2-3 хвилини після того, як паливо добре розгориться, закрийте дверцята топки та прикрийте на ній заслінку регулятора потужності, і тільки після цього закрийте заслінку регулятора-газифікатора. Тим самим ви перелаштовуєте піч у режим газифікації.
• При повністю закритих регуляторах потужності та газифікації ККД та час роботи печі буде найбільшим.
• Необхідну інтенсивність горіння встановлюйте зміною положення обох регуляторів. Їхнє положення визначається досвідом і залежить від якості дров, конструкції димоходу, погодних умов.
• Перед додаванням палива переведіть піч у режим інтенсивного горіння, для цього для початку повністю відчиніть заслінку газифікатора, потім через 2-3 хвилини плавно відчиніть газифікатор потужності, і лише після цього відчиніть дверцята топки. Додайте паливо, закрийте дверцята та встановіть регулятори у колишнє положення.
• Перед видаленням золи дайте паливу повністю перегоріти та охолонути. Попіл повністю удаляти не слід. Завжди залишайте шар золи висотою до 50 мм (це приблизно до нижнього краю дверцят).
• Шар золи потрібен для захисту нижніх труб від прогорання, а також служить термоізоляцією нижніх труб для створення в них конвекційного потоку.